понеділок, 18 січня 2016 р.

Як ефективно гуглити й перевіряти інформацію
Поява приватних детективів — це практика якісної громадянської журналістики, неможлива без перевірки фактів», — запевнив медіааналітик, учасник проектуStopFake Михайло Кольцов. На міжнародній конференції «Громадянська журналістика у вимірах сучасного інфопростору», організованій кафедрою медіакомунікацій Українського католицького університету, він розповів про інструменти перевірки достовірності для електронних медіа.
«Ми вперше стикнулися з тим, що пропаганду можна прийняти за журналістику, коли авторитетне німецьке видання Spiegel передрукувало російські пропагандистські повідомлення», — зауважив Михайло Кольцов.
Є дві закономірності, безпосередньо пов’язані з розвитком інтернету: загальний обсяг даних, що зберігаються в мережі, зростає в геометричній прогресії, а ймовірність наявності там необхідних користувачеві даних тяжіє до 100 %. Тому шукати й перевіряти інформацію стане під силу багатьом користувачам інтернету — варто лише знати, до якого онлайн-інструментарію звертатися.
1. Взяти запит у лапки «…» — гугл шукатиме сторінки лише зі вказаною формою слова, чим відсіє зайве. Якщо «акваріум», то не «акваріумі», «акваріумів», «акваріумах»; це стосується й словосполучень.
2. Якщо в цитаті забракло слова, взяти в лапки всю цитату, а відсутнє слово замінити на зірочку *. Тоді гугл знайде повну версію. Метод можна застосовувати, щоби звірити, як одну цитату висвітлили різні джерела, відстежити прийоми деконтекстуалізації.
3.  Якщо необхідно знайти дані в певному місці, а не на сторінці в цілому, можна застосувати такі символи:
inurl — для пошуку всередині URL;
intitle — у заголовку;
intext — у тексті;
inanchor — у тексті посилань.
4. Щоб дізнатися, хто посилався на ресурс чи матеріал, потрібен оператор link. Його вписують разом із двокрапкою перед URL, що вас цікавить. Наприклад, гугл видав102 сторінки у відповідь на запит link: spanish.about.com/.
5. Понишпорити в кеші. Новина може зникнути з інтернет-видання. Чому — знати не принципово (фейк, витік інформації, помилка сайту тощо). Та якщо ви точно знаєте, що вона була, можете пошукати в кеші гугла. Тут стане в нагодіhttp://cachedview.com/. Гугл зберігає інформацію про сайт і його стан на той чи інший момент. Тож якщо публікація зникла, а вам необхідні докази її присутності, можна знайти сайт — станом на потрібний день.
Верифікація має чіткий алгоритм:
  • знайти першоджерело,
  • дізнатися якомога більше інформації про нього,
  • виокремити докази,
  • скомпонувати карту поширення матеріалу,
  • визначити відповідність між публікацією й дійсністю.
Основна мета верифікатора — виправити бачення, викривлене маніпуляціями.
На думку Михайла Кольцова, саме фотографії найчастіше стають ключем до зміни картини світу аудиторії. Наприклад, довести людям, які побачили фото з Чечні 1995 року, що це не Донбас 2015 року, самими словами — неможливо.
Після емоційного резонансу, в який увішли глядачі, в хід повинні йти аргументи саме технічних характеристик знімку, а не політичних поглядів опонентів.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Доброго дня! Постійно оновлюються відео для уроків на моєму Youtube каналі. https://www.youtube.com/@tarykina_tanya/videos